Дискримінація ВПО чи бюрократична недбалість: як історія однієї жінки може стати прецедентом для сотень тисяч переселенців
У серпні 2024 року Суми пережили черговий обстріл. Вибуховою хвилею в одній із квартир багатоповерхівки винесло всі вікна і двері. Жити там стало неможливо. Для Юлії Єлізаренко та її дев’ятирічного сина цей день став точкою неповернення: вони були змушені залишити рідне місто й почати нове життя у Києві.
«У квартирі не залишилося нічого, що можна назвати домом. Я просто взяла сина, і ми поїхали. Мені потрібно було повернути йому відчуття безпеки», – згадує Юлія.
У столиці вона облаштувала побут, знайшла школу для дитини. Її робота в Сумському обласному центрі зайнятості дозволила продовжити кар’єру на відстані: у серпні 2024 року офіційним наказом їй було встановлено дистанційний режим роботи.
Рік стабільності та день, який все змінив
Протягом року, як розповіла Юлія, вона сумлінно виконувала обов’язки провідного фахівця з комунікацій. Її завдання – інформаційна підтримка, робота з пресою, координація комунікаційних кампаній. Жінка говорить, що за цей час не отримала жодного зауваження до своєї роботи. Але 25 серпня 2025 року їй вручили одразу два документи: наказ №159-к «Про припинення дистанційного режиму роботи» та попередження про зміну істотних умов праці. У цих паперах чітко зазначалося: вже з 1 вересня вона повинна працювати оф-лайн у місті Суми.
А 28 серпня Сумський обласний центр зайнятості видав наказ про звільнення Юлії Єлізарової. У ньому сказано, що Юлію Юріївну 29 серпня звільнено у зв’язку зі зміною істотних умов праці, п.6 ч.1 ст.36 КЗпП – з виплатою вихідної грошової допомоги у розмірі середньомісячної зарплати.
Що каже закон
У мирний час, згідно зі ст. 32 КЗпП, роботодавець мав повідомити працівника про зміну істотних умов праці не пізніше, ніж за два місяці. Під час воєнного стану ця норма не діє. Є спеціальний Закон України від 15.03.2022 №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який передбачає, що працівника про зміну істотних умов праці та її оплати слід повідомити не пізніше, як до запровадження таких умов, краще зробити це хоча б за день до змін. Причому працівника повинні повідомити про зміну істотних умов праці, оформивши їх відповідним наказом і вказавши, в чому конкретно ці зміни полягають.
Робота онлайн (дистанційна робота) не є істотною зміною умов праці. Це лише форма її організації, за якою працівник виконує свої обов’язки поза територією роботодавця з ви-користанням інформаційно-комунікаційних технологій.
Що змінилось зараз, з приходом нового керівництва? Невже організовувати інтерв’ю, наповнювати контент медійних видань Сумського обласного центру зайнятості, відповідати на запити і т.п. – тобто виконувати всю ту роботу, чим упродовж року займалася Юлія, організовуючи комунікацію по телефону, WhatsApp, Viber та інших формах зв’язку, – стало неможливо?
Коментарі юристів
Адвокати, які вже вивчають справу, наголошують: вона може стати прецедентною. «У цій історії є класичне порушення, адже зміна умов праці зроблена без дотримання строку, 25 серпня видане попередження про зміну істотних умов праці – без уточнення, що конкретно змінилось. Є посилання на мету «покращення якості роботи в умовах воєнного стану, оперативного вирішення невідкладних питань та завдань… які стоять перед відділом та виконання яких можливо лише офлайн, у зв’язку з великим навантаженням та об’ємом роботи, виконання якої передбачає присутність фахівців безпосередньо на робочому місці.
Цікаво, як з 1 вересня можна «все покращити», не спускатись в укриття і перебувати на робочому місці весь робочий час, незважаючи на постійні тривоги і реальну небезпеку? Але ж роботодавець не може примусити працівників виконувати роботу під час повітряної тривоги, якщо такі дії становитимуть явну небезпеку їх здоров’ю. Таке правило випливає з норм статті 153 КЗпП. Ба більше, вказана норма надає працівнику право відмовитися від виконання дорученої роботи у разі небезпеки для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, враховуючи, що по різних районах Сум прилітало вже не раз.
Крім того, наявний елемент дискримінації за статусом ВПО, що підпадає під ст. 2-1 КЗпП та ст. 9 Закону про ВПО», – пояснює трудовий юрист Сергій Забіла.
За словами експертів, у випадку звільнення Юлія матиме право вимагати через суд не лише поновлення на роботі, а й компенсацію за вимушений прогул, а також компенсацію за невикористану відпустку.
Але тут не лише юридична, а й соціальна площина. По-перше, Юлія має статус ВПО. ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (ст. 9) гарантує, що переселенці не можуть бути обмежені у трудових правах через місце проживання. Вимога повернутись у небезпечне місто – дискримінація.
По друге, Юлія – мати 9-річної дитини. За ст. 184 КЗпП України, роботодавець не має права створювати умови, які фактично позбавляють жінку можливості працювати. Якщо ж роботодавець вирішить звільнити працівника за відмову працювати на нових умовах, то, згідно зі ст. 43 КЗпП, це має відбуватися з погодження профспілки.
«Мене поставили перед вибором: або кину дитину і життя, яке ми збудували у Києві, або втрачу роботу. Це не про закони воєнного часу – це про елементарну справедливість, – продовжує свою розповідь Юлія. – Я вирішила публічно говорити про це, бо мовчання – небезпечне. Якщо сьогодні я промовчу, завтра будь-яка інша мати-переселенка опиниться в такій самій ситуації».
Історія, яка важлива для всіх
За даними Мінсоцполітики, в Україні сьогодні понад 5 мільйонів ВПО. Для більшості з них дистанційна робота – єдиний спосіб зберегти професію і доходи. Історія Юлії – це тест для держави: чи здатна вона захистити своїх громадян у критичній ситуації. Якщо суд стане на її бік, це створить прецедент і відкриє двері для тисяч ВПО, які зіштовхуються з подібними проблемами. Якщо ж справа залишиться без реакції – система фактично визнає, що закон можна ігнорувати.
Переселенці – не проблема для держави, а її ресурс і сила. Історія Юлії Єлізаренко – це не лише особиста боротьба за роботу. Це – битва за право ВПО бути рівними громадянами своєї країни.
Ніка Слобідська
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ