Дівчина зниклого безвісти нацгвардійця понад рік розшукує коханого
Військовослужбовець 15-ї бригади Нацгвардії Олег Галушка зник безвісти на Запорізькому напрямку понад рік тому. Його дівчина Світлана з Кролевця зберігає речі коханого та вірить, що ще побачить його живим. Окрім того, вона продовжує пошуки Олега, бере участь у мітингах, приїздить на обміни, спілкується з тими, хто повернувся з полону. Що допомагає триматися — дівчина розповіла кореспондентам Суспільного.
“З 11-го на 12-те число ми з ним переписувались і крайнім його повідомленням було: “Буська будь чемною, гуляй з Рокі, люблю тебе”, — згадує Світлана.
Світлана Соломаха та Олег Галушка разом три роки, останній з яких хлопець вважається зниклим безвісти. Олег служив у 15-й бригаді Нацгвардії “Карадаг”. З червня 2024 року звʼязок із ним обірвався. За інформацією Світлани, хлопець зник безвісти на Запорізькому напрямку, поблизу села Вербове, під час виконання бойових завдань.
“Спочатку він не виходив на позиції, перший його вихід був взимку 2023 року. Наскільки мені стало потім відомо, що його відправляли в самі гарячі точки. Я попросила Олега залишити мені ноутбук перед тим, як він їхав на позиції. Там був його WhatsApp. 14-го числа, коли я прокинулась, я побачила, що його видалили з усіх робочих груп. Ближче до обіду я почала вже всім телефонувати, тому що було якось неспокійно. І мені сказали, що Олег зник безвісти”, — розповідає дівчина.

Світлана пригадує, напередодні виїзду на позиції Олег несподівано повернувся додому, бо забув свої набої: “Я йому кажу: “Олег, навіщо ти повернувся?” Кажу: “Чого ти не сказав, щоб я їх тобі винесла?” Кажу: “Це дуже погана прикмета”. І я це так запам’ятала. Коли він вже потім поїхав, я подумала, що, напевно, щось може статися”.
Разом з Олегом зникло ще шестеро побратимів. Світлана говорить, на тій позиції раніше вже потрапляли в полон українські військові. Рідні хлопця зверталися до відповідних структур, але відповіді досі не отримали. Нині родина продовжує пошуки.

“Звільнений, який сидів з нашою частиною в колонії, чув прізвище як в Олега. І ще чула від одного звільненого, наче він бачив татуювання як у Олега”, — говорить Світлана.
Ще до зникнення хлопець подарував Світлані собаку, аби за його відсутності їй було не так самотньо. Дівчина також зробила татуювання з написом, як її часто називав коханий — Буська та зберігає його шеврон.

“Він завжди був на зв’язку зі мною. Навіть коли я йому говорила: “Бусь, може ти там займайся своїми справами, потім мені напишеш”. Він такий: “Ні, я тобі завжди відповім”. Останній день перед зникненням я йому пишу: “Я дуже, ну, дуже сильно за тебе хвилююсь”. Він мені сказав: “А чому ти хвилюєшся?” І зараз я тільки розумію, що він дуже сильно переживав, можливо, щось відчував і так мені відповів”.

Після зникнення коханого дівчина продовжує пошуки, бере участь у мітингах, приїздить на обміни, підтримує зв’язок з іншими родинами та разом з ними поширює інформацію про Олега. Світлана каже, вірить, що вони з Олегом невдовзі зустрінуться: “Я б йому сказала, як сильно я його кохаю, як я його чекала…”.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ