“Плануємо просто жити”. Голова Глухівської громади про 2024 рік та очікування від 2025-го
Прикордонна Глухівська громада під постійними російськими обстрілами. З адмінцентру — Глухова — у вересні 2024 року оголосили евакуацію. А у листопаді військові РФ вдарили по гуртожитку, вбивши 12 людей. Як в таких умовах громада прожила рік та які плани має на 2025-й розповіла її очільниця Надія Вайло.
Повне інтерв’ю з Надією Вайло можна послухати в ефірі Українського радіо.
Яким був 2024 рік? Які виклики?
У частині громади — це місто Глухів і один старостат, який знаходяться в межах 5-кілометрової зони від кордону, — оголосили евакуацію. Це плюс до того, що воєнний стан. Але бюджет громади виконаний. Я дякую людям, які сплачують до бюджету, комунальним підприємствам, які працюють у цих умовах.
Коли оголосили евакуацію, кожна людина для себе вирішувала: вона залишиться чи поїде. Керівник кожної установи громади теж мав право вирішувати: або його установа працює на території громади, або вона виїжджає в більш безпечне місце. Зараз працюють майже всі установи, які працювали до оголошення евакуації, всі комунальні підприємства. Працює лікарня, працює “первинка”.
На жаль, якщо порівнювати 2023 і 2024 рік, то можна сказати, що все-таки безпекова ситуація погіршилась. І, якщо у нас в 2023 році було пошкоджене 61 домоволодіння, то у 2024-му – 374. У 2023 році ми ще могли проводити за згодою батьків якісь елементи офлайн-навчання. Зараз тільки онлайн і дитячі садочки не працюють.
А яка ситуація з тими, хто поїхав? Чи повертаються?
Люди повертаються і я це відчуваю, коли ходжу по вулиці, дивлюся скільки там транспорту зараз. З 3700 дітей на момент евакуації у громаді залишилися десь 800.
Згідно з нашими даними, з 32 тисяч 12,5 тисяч виїхали. Це за весь час воєнного стану. З них 3221 — діти.
У нас було десь 31 тисяча на момент евакуації. Плюс переселенці з тих громад, які знаходяться ближче до кордону, люди переїжджають. Вони сподіваються на те, що скоро все закінчиться і вони повернуться додому. Тому далеко виїжджати не хочуть. І зараз у нас понад три тисячі переселенців. Місто живе, попри таку не дуже гарну безпекову ситуацію.
На які потреби заклали найбільшу частку коштів у бюджеті на 2025 рік?
Основна частина — обов’язкові видатки — комунальні платежі, заробітна плата. У нас є своє добровольче формування. Все інше — мінімально. Ніяких капітальних видатків необов’язкового характеру в бюджеті не закладено.
Ми просто виживаємо і не думаємо про розвиток, тому що грошей на це немає.
Яка частина підприємців виїхала? Чи залишили вони юридичну адресу у Глухівській громаді, щоб сплачувати податки?
Це дуже важко сказати, скільки. Я не можу сказати, що масово виїжджають підприємці. Але і що зовсім ніхто не виїжджає — теж. Знищене майно одного промислового підприємства. Робота призупинена. Але воно планує діяльність на 2025 рік. ФОПи працюють.
Що було найскладнішим для вашої громади у 2024 році?
Підтримувати моральний стан людей. Всі втомилися від війни. Ми намагалися робити так, щоб люди не відчували хоча б негараздів від побутових проблем. Щоб була вода, світло, тепло. Вчителі намагаються працювати. Хтось приходив працювати вдома з учнями. Моя онука вчиться грати на гітарі, то ходить вчитель і працює з нею вдома.
Всі роки дуже важко — поховання. Це дійсно дуже важко. Інколи у нас було і по два, і по три поховання одночасно. 99 мешканців громади загинули (дані станом на кінець грудня 2024 року — ред.). Це військових.
А цивільних?
12 людей одночасно загинули. Це на території нашої громади, але вони всі були з іншої громади. Це були переселенці. Чому прилетів туди “шахед”? Вони (роспропаганда — ред.) кажуть, що там якийсь військовий об’єкт. Не було там ніяких військових, там просто були мирні люди.
А з цивільних мешканців саме нашої громади загинула дитина в результаті мінометного обстрілу. Це було влітку 2024 року.
А який період був найскладніший у плані обстрілів?
Обстріли відбуваються завжди. Але, мабуть, друга половина літа, ближче до осені. 30 серпня були два влучання КАБів в будівлю школи. Це так нас “поздоровили” з першим вересня.
Чи є за що подякувати 2024 року?
Кожному року є за що подякувати. По-перше, за те, що ми вистояли. Вистояла і наша громада, вистояла і наша держава. Якщо вже врахувати, то наш адміністративний центр, де проживає найбільша частина населення, це 12 кілометрів від кордону. По-друге, люди не зневірилися. Вони вірять, що все, що відбувається зараз, тимчасове.
А ще Глухів – це місто, де більше розмовляли російською мовою. То мені дуже приємно, коли я чую, наприклад в магазині, що людина розмовляє українською. Хай і “ламана”, але українська.
Приємно, що ще не всі вже втомилися нам допомагати. Щось для лікарні везуть, ще якусь допомогу, якийсь генератор. Вони є і вони не втомлюються нам допомагати.
Що плануєте на 2025-й?
Щоб закінчилася війна. Щоб наші діти пішли в школи, в дитячі садочки. Те, що стосується якихось матеріальних планів: десь якусь дорогу відремонтувати, десь там ще щось зробити, — це вже все другорядне. Вже як буде, так і буде. Головне, щоб був мир. Тому ми плануємо просто жити.
