“У нас травень, тому маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої
Офіцер, артилерист Владислав Лисенко призвався до ЗСУ у жовтні 2022 року. Нині він воює проти російських військових на Донеччині. Владислав приїхав у відпустку для того, щоб одружитись зі своєю коханою Аліною.
Аліна Логвиненко та Владислав Лисенко родом з Недригайлівщини. Знали один одного зі школи, жили в сусідніх селах, Владислав в Гринівці, Аліна в Маршалах. Звів їх випускний вечір, розповідає Аліна. Дівчина закінчувала дев’ятий клас, а Владислав 11: “Останній дзвоник і ми вже планували, це десь за місяць до випускного вчити вальс, хлопців у нашому класі не було, ми троє дівчат у школі, село маленьке, немає нікого, в однієї дівчини був хлопець, другого знайшли і третій був у мене, але потім щось пішло не так”.
“В Аліни на випускному потрібно було танцювати вальс і так сталося, що ні з ким було танцювати, в мене був також випускний вечір, і там сталося, що я туди поїхав перший день, як танцювати. Мій однокласник був з їхньої школи й він також танцював вальс з однокласницею Аліни, і ми так туди поїхали й так слово за слово і так уже 7 років”, — згадує Владислав.
Після початку повномасштабної війни Владислав став на захист України. 16 вересня 2022 року йому вручили повістку, а 24 жовтня він був у війську. “І він сказав просто, що піду, я не могла впливати на його рішення. він вирішив, а що, як вирішив то все. І, пам’ятаю добре, як він тільки поїхав, возили ми його в військкомат, це в Недригайлові, не в Сумах, дуже важко”, — розповідає Аліна.
Нині Владислав тримає оборону в Часовому Ярі, він артилерист. Говорить, що з Аліною зідзвонюється кожен вечір, коли має таку можливість: “Пропозицію я робив у відпустці. В першу відпустку робив пропозицію, в другу відпустку подали заяву на одруження, а в третю відпустку одружуємось”.
![“У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої “У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/385405e1513a0de0.jpg)
“Ну чесно кажучи я не очікувала, ну можливо колись там, ще все-таки війна, але все-таки шість років, чом би й ні. Не було такого, щоб я натякала чи говорила, що хочу, я взагалі так, потім, хай пройде час”, — говорить Аліна.
Пропозицію майбутній дружині Владислав робив за вечерею на орендованому пароплаві, каже: дуже хвилювався: “Замовив романтичну вечерю, у нас в той день була річниця, 6 років і під шумок зробив пропозицію. Був момент неочікуваності, спершу ступор, не знає що робить, що говорить, потім, як завжди сльози радості, напевно, і потім сказала: так, згодна”.
“Я просто помітила, що він дуже хвилюється, я така, чого ти, чого ти, все добре, і тут такий тост, і тут промова і я така стою вже боюся, і він такий говорить, і я така: ах”, — згадує дівчина.
![“У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої “У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/c663c1d0128a042a.jpg)
Рішення одружуватись стало несподіванкою для батьків, додає Аліна, адже дівчині 22 роки, а її чоловіку — 23. “Кажуть, що май, то будуть маятись, але у нас же не май, а травень, і оті кацапські забобони нас таке не бере”, — розповідає Аліна.
По закінченню відпустки Владислав поїхав боронити Україну, а Аліна зайнялась підготовкою до весілля: “Найбільше мені сподобався її сталевий характер. Завжди настоює на своєму, проявляються її командирські якості. Якщо щось задумала, ось щось втілити, план, якби не було важко, вона від цього не відступе”.
![“У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої “У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/dac425320b998aae.jpg)
На весілля молодята, говорять, запросили найрідніших і близьких людей. Олександр Логвиненко батько нареченої, каже, що батьки завжди готові допомагати: “Молодці вони загалом, молодці. Своє кубельце самі зробили, самі вирішили, вибрали одне одного і тепер вирішили одружитися. Було скрутно, коли він поступив в армію і з обмундируванням було скрутно, допомагали всім чим могли. Він самий молодий командир, але його слухають, і вірять у перемогу”.
![“У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої “У нас немає мая, у нас травень, тому ми маятись не будемо”: історія кохання воїна ЗСУ та його нареченої](https://cdn4.suspilne.media/images/resize/794x0.1/16d571bebaaf4ba6.jpg)
“Ми також були одружені в високосний рік, також в травні, тільки чотири дні раніше, 20 травня у нас весілля, а ми 25 травня і теж у нас був високосний рік. Прикмети є прикмети, ну не знаю, хто замічає, той получає. Ми прожили разом 24 роки”, — говорить Наталія Лисенко — мама нареченого.
Жінка говорить, що дуже чекали цього дня: “Щоб їхня дорога склалася якнайкраще, щоб швидше закінчилася війна і повернувся він додому, живим і неушкодженим”.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ