На Донеччині загинув військовий із Шостки: став на захист України із трьома рідними братами
Завтра, 10 березня, Шосткинщина прощатиметься зі своїм земляком, захисником Батьківщини Сергієм Анатолійовичем Гришковим. Панахида розпочнеться о 10:00 у церкві Покрови Пресвятої Богородиці ПЦУ (вул. Соборна 1-А, Садовий мікрорайон). Початок траурної церемонії – об 11:00 біля кінотеатру «Родина» (вул. Садовий бульвар, 13).
Сергій Гришков народився 14 січня 1985 року в м. Шостка.
У 1992 році пішов до першого класу Шосткинської загальноосвітньої школи I – III ступенів № 9 де провчився до 7- го класу. Деякий час жив в селі Кальченки Білопільського району Сумської області у бабусі з дідусем, де в 2001 році одержав свідоцтво про неповну середню освіту (закінчив Кальченківську загальноосвітню школу І- ІІ ступенів).
В 2001 році вступив до Шосткинського ПТУ №19, яке закінчив у 2004 році, здобувши диплом кваліфікованого працівника за спеціальністю «Столяр будівельний, тесляр».
З 2004 року по 2005 рік проходив строкову службу рядовим солдатом.
Свою трудову діяльність розпочав на ШКЗ «Зірка» на посаді тесляра 3–го розряду відділу капітального будівництва.
2007 рік – працював в ПП «Шляхбуд» на посаді тесляр.
2008 рік – працював в ПП «Інвестрембуд» на посаді дорожнього робітника.
2015 рік – працював в ТОВ «Прогноз», посада – дорожній робітник.
З 2017 року працював в ПП «Інвестрембуд» дорожнім робітником.
У 2015 – 2016 роках безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районі м. Рубіжне Луганської області, м. Маріуполь та м. Волноваха Донецької області.
Під час військової служби Сергій зарекомендував себе відповідальним та високопрофесійним військовослужбовцем. В колективі користувався заслуженим авторитетом. Був доброзичливим і поважним до товаришів по службі.
За зразкову службу, відповідальність, бойову майстерність та великий внесок у справі захисту України неодноразово нагороджений Почесними грамотами.
Сергій – виходець із багатодітної родини, матір якої має почесне звання “Мати-героїня”. Мав двох сестер і трьох братів, один із яких його близнюк.
Сергій завжди був добрим і турботливим для своїх рідних та близьких. Дуже любив свою сім’ю.
У захисника залишилися дружина Ірина та донька Софія (14 років).
Сергій був гарним батьком, у вихованні іноді суворим, бо хотів всьому навчити, але справедливим. Завжди знаходив час для гри та розваг з дочкою.
Любив свою собаку Джессі, яку готував до служби як свою помічницю. Добре ставився до тварин взагалі.
Захоплювався риболовлею, охоче допомагав по господарству, активно займався спортом, завжди був підтягнутим та в добрій фізичній формі.
Мріяв про свій дім і машину та життя зі своєю сім’єю під мирним небом…
В повсякденні був невибагливий. Його девізом було: «Хто, якщо не я…»
Досвідчений військовий, щиро люблячий свою країну, Сергій, на початку російської агресії проти України, разом зі всіма своїми рідними братами став на захист Батьківщини.
Гришков Сергій Анатолійович загинув 2 березня 2023 року біля населеного пункту Оріхово – Василівка Донецької області, мужньо виконавши військовий обов’язок в бою за Україну, її свободу та незалежність.
Доземний уклін нашому захиснику! Вічна шана. Вічна подяка. Вічна пам’ять.
Читайте нас також в ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ