Роменська громада попрощалася із героєм Іваном Олійником
У небесному війську тепер і Іван Олійник – людина, яка попри травми, контузії, з перших днів війни разом зі своїми побратимами у найгарячіших точках ліній фронту виборювала нашу свободу.
Навколішки, схиливши голови, з прапорами та квітами, під журливу «Пливе кача..» живим коридором зустрічали кортеж із загиблим Героєм. Провести Захисника в останню путь прийшли родина, керівництво громади, священнослужителі, знайомі, друзі та просто небайдужі жителі громади.
Іван Іванович Олійник народився 24 липня 1977 року в селі Овлаші. З юності Іван відзначався працелюбністю та відповідальністю.
Закінчивши 9 класів місцевої школи, він здобув професію у Роменському вищому професійному училищі, а після строкової служби в армії розпочав роботу в НГВУ «Охтирканафтогаз». Там він працював слюсарем, а згодом оператором із добування нафти й газу.
Його життя було сповнене любові до своєї родини, де він був люблячим чоловіком і турботливим батьком для двох дітей. Іван Іванович приділяв максимум уваги дітям та дружині, мав товаришів, зажди допомагав друзям, доглядав хворого батька.
У 2014 році, коли ворог вперше вдарив по Україні, Іван Іванович не зміг залишитися осторонь.
Мобілізований до лав Збройних сил, він рік боронив нашу землю у зоні Антитерористичної операції. Найгарячіші точки – Донецьк, Волноваха, Катеринівка – стали місцями, де він із честю виконував свій обов’язок перед Батьківщиною.
Повернувшись додому у 2015 році, він продовжив працювати, приділяючи весь час своїй родині. Але війна, розв’язана росією, тривала…
З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році Іван Іванович знову став у стрій, добровільно приєднавшись до Територіальної оборони.
Згодом він став бійцем одного із підрозділів Збройних сил України, захищаючи Батьківщину на Покровському напрямку, у Сумах, а пізніше – у Києві. Іван Іванович за роки відважно військової служби мав нагороди.
17 листопада 2024 року Іван Іванович Олійник був направлений на навчання в місто Бердичев. Через погіршення самопочуття військовослужбовець потрапив в Бердичевський госпіталь.
1 грудня 2024 року серце мужнього воїна-Захисника зупинилося…
Івану навіки 47 років…
Вічна пам’ять і слава!
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ