“Той день, певно, закінчив моє життя”. Розповідь дружини загиблого хірурга Михайла Корольова з Сум
Анастасія Корольова втратила чоловіка три місяці тому. Начальник медичної служби 5 прикордонного загону Державної прикордонної служби Михайло Корольов загинув 7 березня під час ракетного удару по Сумах.
“Завжди, коли такі ситуації траплялися, чоловік був на роботі і знаходив момент написати або зателефонувати, а тут… Я відразу зрозуміла, коли 10 хвилин від нього не було повідомлення, що це там, у них”, – розповідає Анастасія.
Познайомилися з чоловіком у лікарні, згадує Анастасія.
“Я вже була лікарем, він прийшов на практику до нас. Майже з першого дня ми зрозуміли, що будемо разом. Поступив на роботу в обласну лікарню – у щелепно-лицеве відділення, як хірург-стоматолог. Він від початку навчання захоплювався хірургічною стоматологією”, – говорить дружина загиблого.
Згадує, у серпні 2023 року Михайла призвали на військову службу під час мобілізації до 5 прикордонного загону Державної прикордонслужби.
“Його мобілізували в першу чергу. Офіцерів не вистачало на такі посади медичні. Захопився цією роботою. Він все своє навчання, школа, університет – був завжди відмінником. Вдома я стала бачити його менше. Рано йшов і пізно повертався. Але ми з донькою його завжди чекали”, – розповідає жінка.
У день вибуху, каже Анастасія, до останнього вірила, що її чоловік живий.
“А потім, коли замість вечірнього дзвінка: “Я іду додому”, у слухавці почула: “Анастасія, ви мужня жінка, тримайтесь”. Той день певно закінчив моє життя. Це була наша опора. І зараз рука тягнеться до телефону зателефонувати татові й запитати. Я б кожній жінці бажала такого чоловіка. За ті роки, які ми пройшли разом, ми навчилися розуміти одне одного з півслова, пів погляду, з інтонації”, – каже Анастасія.
Михайло був надійним товаришем, справжнім патріотом та чудовим наставником, розповідає його колега Сергій Скібінський.
“Після операції ти виходиш і впевненість на 100% була, що не буде ніяких ускладнень. Він задавав оцей тон впевненості”, – говорить Сергій Скібінський.
“Він знав жарти на кожну ситуацію, допомагав кожному військовослужбовцю, який до нього звертався. Найкращий керівник, який в мене був за час служби”, – зазначає колега загиблого Андрій Озерний.
“За пів року він запам’ятався абсолютно всьому колективу. До роботи він як вогонь. Він дуже любив свою роботу. Допомагав людям, багатьох відправив на лікування, на реабілітацію”, – згадує колега Ростислав Єременко.
Батько завжди був прикладом в усіх справах, розповідає донька загиблого Михайла Корольова.
“Таких людей одиниці у світі. Як тато, він мене навчив аналізувати, робити висновки й всього досягати своїми силами”, – каже Юлія Корольова.
Після смерті чоловіка, ділиться Анастасія, розрадою у житті насамперед стала їхня донька, яка хоче бути схожою на тата.
Читайте нас також у ТЕЛЕГРАМ
Читайте нас також в ІНСТАГРАМ