“Я люблю життя”: історія 58-річного бізнесмена-марафонця із Сум
Валерій Мірончик займався продажем комп’ютерної та оргтехніки. Потім його зацікавив ресторанний бізнес. Коли чоловіку виповнилось 55 – почав бігати.
“Товариш значно молодший (у мене, як правило, молодші друзі – це мотивує, це дозволяє бути в тренді) запропонував пробігти навколо Чешки. Просто, як говорять, для цікавості. Коли ми ці три кілометри здолали, виявилося, що це досить складно”, – розповідає Валерій Мірончик.
Потім були тренування й інші забіги. За пів року початкові три кілометри Валерій довів до пів марафонської дистанції. За три роки брав участь у забігах у Сумах, Харкові, Полтаві, Дніпрі та інших містах. Також пробував сили на дистанціях у Мінську та у країнах Балтії. 7 листопада цього року він подолав марафонську дистанцію у Туреччині.
“Зараз в моєму арсеналі близько сорока забігів на різні дистанції. А найголовніша, якою я зараз можу пишатися – це стамбульський марафон”, – говорить чоловік.
Готуватися до нього Валерій почав рік тому. Без труднощів не минулось: за три тижні до старту отримав травму – підвернув ногу. Попри це, серед двадцяти тисяч спортсменів у своїй віковій категорії він був у середині тих, хто фінішував.
“Результатом задоволений. Часом – ні. Час вийшов близько п’яти годин. При тому що планував чотири”, – каже Валерій.
Перший марафон, за словами Валерія, не буде останнім. У планах – марафонська дистанція, яка прокладена дном моря у Франції. Головне – це віра в себе, каже бігун. “Я люблю життя. Це моє слабке місце”, – ділиться Валерій Мірончик.