Цікава Сумщина: городище “Замок” поблизу села Куземин
Городище поблизу села Куземин Охтирського району (ур. Замок) є пам’яткою фортифікації кількох епох. Перші укріплення на високому мисі правого берега річки Ворскла збудували сіверяни. Згодом ця територія увійшла до складу Київської Русі і життя на городищі припинилося. Починаючи з ХІІ століття, тут існував невеликий населений пункт сільського типу. На городищі поновили укріплення. Припинення життя припадає на першу половину ХІІІ ст. і, ймовірно, пов’язано з монгольською навалою.
З XIV по першу половину XVII століття територія городища лишалася незаселеною. У період між 1642 та 1648 роками на місці старого укріплення давньоруського часу засноване невелике прикордонне містечко, що отримало назву Куземин (Куземчин). У документі, датованому 1648 роком, йдеться про те, що Куземин – литовське місто що підпорядковане польському уряднику. До 1648 р. воно належало до володінь князя Яреми Вишневецького. Після початку війни 1648 року місто переходить до володінь Війська Запорозького, тут формується козацька сотня, що входила до складу Полтавського полку, а згодом до Гадяцького. За даними «Реєстру козацьких міст», Куземин згадується як містечко у 1649 році. До 1654 року Куземин згадується у московських актових документах як литовський городок. Під час війни 1568 – 1659 років Куземин був захоплений та спалений татарами, союзниками гетьмана Івана Виговського.
Зимою 1709 року шведські війська під час походу до Охтирки переправилися через Ворсклу навпроти міста Куземин. Тут за наказом короля Карла ХІІ розмістилася артилерія. Під час зимової кампанії 1708-1709 рр. у Куземині знаходився Хельсінгландський полк. Після прибуття шведського короля до містечка Хухра полк та артилерія за наказом генерала Вюртенберга вирушила у напрямку до Охтирки, спаливши перед цим місто, пригороди та навколишні села. Після відступу шведів Куземинські укріплення відбудовуються, збільшується площа посаду. О. Шафонський описує Куземин як сотенне містечко колишнього Гадяцького полку, де зберігся старий земляний вал, проте, де саме він розташовувався у тексті не йдеться. У XVII – XVIII ст. Куземин був одним з центрів гончарства на території Лівобережної України.
За матеріалами обласного управління культури – облікової документації на пам’ятку археології національного значення городище «Замок» автори В.В.Приймак, Є.М. Осадчий та світлини О.В.Короті.