У Конотопі почали вирізати Арматурний завод
Міський голова Конотопа Артем Семеніхін записав відеозвернення до керівництва держави, керівництва області, до голови Сумської ОВА та депутатів Верховної Ради України, у якому закликав припинити «розпилювання» “Конотопського Арматурного заводу”.
«У нас зараз складна ситуація, забрали «військове ПДФО» і у нас практично немає податків до нашого бюджету…Але у нас є завод, називається він «Арматурний». Це унікальне підприємство, яке може виробляти запірну арматуру для нафто-газового виробництва. Цей завод не працює декілька років», – зазначив очільник громади.
За словами Артема Семенхіна, вже є ідея і певні напрацювання щодо перезапуску даного підприємства, передає Голос Конотопа.
«Ми планували в грудні на бюджетній сесії, яка відбулася на минулому тижні, виділити необхідну суму коштів для того, щоб викупити у комунальну власність «Конотопський арматурний завод». Ми планували вже з березня наступного року його перезапустити, щоб створити близько 800 робочих місць, щоб виробляти те, що потрібно нашій державі, економіці нашої держави. Але,як то кажуть, як не кацапи бомблять заводи, то у нас є наші внутрішні «чорти», які знищують все з середини. Так от, це підприємство було загнано в штучні боргові зобов’язання, підкреслюю штучні, і знайшовся ліквідатор….», – розповів він.
Як зазначив міський голова на цьому б заводі мали після нашої Перемоги працювати захисники України та усі, кому потрібні були б робочі місця.
«Якщо ви зараз зайдете на сторінку сайту «Prozorro» і «заб’єте» «Конотопський арматурний завод», ви побачите як там зараз все розпродається з молотка за копійки. У нашого бюджету зараз немає коштів, щоб викупити в комунальну власність цей завод… І це відео – відео відчаю, бо вже приступили практичного до його випилювання, знищення. Я прошу всіх небайдужих і всх хто може – зупиніть знищення заводу!», – закликав міський голова.
Артем Семеніхін наголосив, що наразі просить лише про припинення ліквідації і просить залишити завод у тому стані, в якому він наразі перебуває. Згодом, громада віднайде можливість викупити завод і дати йому «друге життя».