“Жив і загинув в селі Попівка”. В Охтирці попрощались з Євгенієм Тимошенком

11 березня в Охтирці попрощались з сапером Євгенієм Тимошенком. Церемонія відспівування відбулася в Храмі Успіння Пресвятої Богородиці.

“Він жив, навчався і загинув в селі Попівка Великописарівської селищної ради”, — розповів Василь Статівка, його земляк і побратим. 7 березня під час оборони Державного кордону України хлопець прийняв останній бій, розповів військовослужбовець. Познайомились вони в Попівській школі, де Василь вчителював, а Євгеній був школярем.

“Працював дуже добре на верстатах. Ну і я вам скажу, що на той час уже був закладений фундамент у йому до захисту Вітчизни. Працював після закінчення, після того, як він закінчив службу у лавах Української армії, пішов працювати у рідний колгосп. Працював на тракторі, а останнє, останнім часом працював також на суміжній техніці, яку йому довірили. Він не злякався війни і теж пішов боронити свій рідний край. Що саме, як кажуть, доля його звела з дому, він пішов і вдома він і загинув. Можна сказати у себе майже в городах”, — розповів Василь Статівка.

Олександр Ганцев родом з Попівки, розповідає, вчились разом в школі, проводили вільний час. Багато людей з рідного села, говорить, прийшли провести в останню дорогу Євгенія.

“Євген був дуже гарною людиною. Ми працювали разом з ним на одній роботі. Нас забрали в армію, тоже служили срочну службу, тоже разом були. Разом, тоже вернулись з армії, дальше працювати на роботу”, — розповів Олександр Ганцев.

Сусід Олександр Іванов був учителем. Говорить, знав Євгенія Тимошенка усе життя, бачив, як він дорослішав.

“Він жив з батьком і з матір’ю. В нього є ще старший брат. Така була їхня сім’я. Початок війни зустріли в Попівці, потім Женя пішов служити до Збройних сил. Не зміг висидіти, так би мовити, проховатися і, на жаль, така трагічна доля його спіткала”, — розповів Олександр Іванов.

Євгеній Негреба працює керівником сільгосппідприємства, що знаходилося в селі Попівка. Говорить, після повномасштабного вторгнення ще намагалися обробляти землю, хоч і було небезпечно.

“Він працював в мене механізатором, трактористом. Ну, міг працювати практично на любій техніці, те, що касається трактора. Це погрузчики, екскаватори, люба тракторна техніка. І був дуже-дуже хорошим спеціалістом. З первих днів себе показав дуже хорошою хорошою людиною. Був цілеспрямований, надійний, як би сказать, щирий, ну, дуже-дуже-дуже хороший чоловік був”, — поділився чоловік.

Після відспівування полеглого воїна люди пішки йшли до центрального кладовища. Поховали його на Алеї пам’яті біля центрального кладовища. Євгену навік залишиться 26 років.

Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ

Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ