В Охтирці волонтери готуються до осінньо-зимового сезону
В Охтирці місцеві волонтери готуються до осінньо-зимової пори. Потреби ЗСУ намагаються закривати на випередження, говорить одна з волонтерок Алла Максименко.
Алла Максименко – співзасновниця громадської організації “Охтирка Зелене Місто”. Вона – голова квартального комітету “Східний”, який першим зустрів російські атаки. Мешканці кварталу згуртувалися в ті часи й досі допомагають ЗСУ, ділиться жінка з Суспільним.
“Ми отримали 20 ящиків антибіотиків у вигляді порошку для наших військових. Для того, щоб ми могли передати на фронт військовослужбовцям, яким допомагаємо. Медикаменти з-за кордону. Хлопець Дмитро допоміг з ними. Отримали ми через Нову пошту першу партію, з другою партією трошки є проблема, але, я думаю, її можна вирішити. Дуже розраховуємо на допомогу “Гуманітарна Нова пошта”, тому що не перший раз вони нам допомагають. Дуже економлять нам кошти, які ми потім можемо витратити на душі, таблетки, які знезаражують воду”, – каже волонтерка.
Медикаменти пані Алла роздає іншим волонтерам, які відправляють їх у різні підрозділи: тим, хто захищав Охтирку, тим, де служать охтирчани.
“Тільки сьогодні ми роздали дівчатам-волонтерам, які опікуються деякими бригадами. Вони їм роблять супи, вони роблять грілки, охолоджуючі якісь компреси. І паралельно ще додадуть їм антибіотики. Зараз почнеться осіння пора. Це буде дуже актуально і дуже важливо для хлопців”, – додає Алла.
Олена Борисенко розповідає: вона учасниця маленького самоорганізованого волонтерського штабу. Один із профілів роботи – збір пластику для виробництва дронів.
“Ми допомагаємо в основному військовим, подекуди цивільним. А також беремо участь у такому класному проєкті, як “Крила” від Тані Руденко і благодійного фонду “Овес”. Допомагаємо нашим 14-ти бригадам”, – каже Олена.
Жінка розповідає про те, як відправляли партії кришечок.
“Були випадки, що навіть по пів тонни відправляли. Люди приносять пластик з усього міста, збирають його прям на вулиці, на пляжах, вдома і всі несуть нам. Ми його сортуємо, пакуємо в мішки і відправляємо. Раніше Новою поштою. Зараз якось будемо викручуватися на два різних проєкти. Одеський проєкт “2.0”, який виробляє власні дрони з нехарчового пластику, і Київський проєкт “Крила”, який відправляє харчовий пластик на Європу і закупляє FPV для наших військових”, – говорить волонтерка.
Пані Олена згадує початок повномасштабного вторгнення.
“Волонтером я стала на другий день війни, коли побачила все те жахіття, яке в нас творилося. Я доєдналася до самоорганізованого такого колективу, як четверта школа. Мабуть, усі охтирчани знають її. Потім нас перевели в “Нафтовик”. Ми допомагали цивільним, допомагали військовим. Не відмовляли в допомозі майже нікому. Потім наші хлопці та дівчата – половина пішли на фронт, половина організувала маленькі волонтерські штаби. Досить масштабна волонтерська організація – це благодійний фонд “Ахіл” від родини Каніщевих”, – пояснює Олена.
Говорить, що навіть найменша допомога зараз актуальна.
“Сьогодні ми отримали антибіотики широкого спектра. Це досить актуальна позиція на серпень, тому що з вересня почнуться дощі, холодна погода. Хлопці хворіють. Вони сидять у бліндажах, в окопах, які не опалюються. Окопна свічка не рятує від таких погодних умов. Тому це прям знахідка наразі. Це прям те, що їм буде досить актуально”, – каже Олена.
Волонтерка Ірина Федоренко спеціалізується на сухих супах і енергетичних батончиках. Вона з товаришками ділиться досвідом.
“Мені люди допомагають продуктами: морква, цибуля, часничок, для сушіння на супи. У кого немає овочів, ті допомагають коштами. Я звітую за все: скільки я отримала, скільки потратила, куди і що пішло. Звітую за всі посилочки, які я відправляю для наших хлопців. Звітую за те, що в мене забирають волонтери, передають на інші бригади. У принципі, все є завдяки людям, які згуртувалися і допомагають”, – додає Ірина.
Волонтери Охтирки співпрацюють одне з одним – допомога надходить у різні бригади. Коли готується відправлення – інші можуть долучитися. Окрім матеріальної допомоги, говорить Олена Борисенко, хлопцям завжди потрібна і ментальна.
“Дуже прошу діток Охтирщини малювати листівочки, писати хлопцям листи, вони чекають на віру в перемогу”, – каже Олена.
Олена Кувикіна служить під Покровськом. 9 років вона у військовій формі. Родом з-під Дебальцевого. Жінка говорить, що була вражена ставленням місцевих до військовослужбовців.
“Мене попереджали, що люди тут відкриті та добрі, але при особистій зустрічі та спілкуванні я була вражена максимально”, – говорить військовослужбовиця.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ