Як на Сумщині раніше готувалися до Трійці

Приготування до Трійці, Зеленої неділі, Ґлетчаних святок на Сумщині.

Підготовку оселі до Трійці на Поліссі (Середино-Будщина) починали в «духову суботу». Цього дня йшли у ліс збирати «май» (зелені гілочки липи, клену). Устилали підлогу зеленню, вбирали «маєм» стіни, вікна, хати та подвір’я. «Май» прикрашав садибу цілий тиждень, до Петрівських заговин.

На Ямпільщині до Трійці «вклітчали» хату кленом і липою, а осику ставили на воротях, щоб відьма не могла зайти на подвір’я. У селі Марчихина Буда березове, осикове і горобинове гілля ставили біля дверей, біля хвіртки на вулиці; а в хаті ставили кленові та липові гілки, по підлозі та підвіконнях розкидали явір. Вірили, що якщо поставити на воротях зелене осикове гілля, відьма не зможе увійти. Та і взагалі вся ця зелень мала захистити господу від нечистої сили, що в час Зелених свят «розгулює по лісові».

На Великописарівщині під Трійцю прикрашали хати «кле́чанням»: гілки клену й липи вносили в хату, а берестка й тополі – ставили на дверях, на воротях. Долівку струшували лепехою, на вікна розкладали любисток і м’яту. Потім пахущі трави дівчата використовували для миття голови, щоб бути любими.

На Роменщині ще у п’ятницю чи суботу перед Трійцею чоловіки їздили в ліс по «ґлечення» – гілки липи, кленка, ясена, чорноклена, осики. Ці гілки натикали скрізь у хаті, втикали півколом біля дверей хати, встромлювали у стріху (від відьом), ставили біля воріт. Однак у хату не можна було вносити гілки осики, адже вважали, що це дерево зрадило Ісуса Христа. Ще у п’ятницю перед Ґлетчаними святками жінки мазали хати, а діти збирали пахучий полин, чебрець, материнку та інші трави, які розкладали на вікна, встромляли за сволок, розтрушували по долівці. Підлогу також застилали лепехою.

Відділ нематеріальної культурної спадщини Сумського центру культури