Сто працівників ЗМІ постраждали в 2021 році в інцидентах – НСЖУ
У 2021 році трапилося 70 випадків фізичної агресії щодо українських журналістів, 100 працівників українських ЗМІ постраждали під час інцидентів із застосуванням сили.
Джерело: дані Національної спілки журналістів, голова НСЖУ Сергій Томіленко у Facebook
Деталі: Національна спілка журналістів (НСЖУ) та її партнери фіксували акти агресії в рамках “Індексу фізичної безпеки журналістів”.
Цифри 2021 року майже дорівнюють показникам 2020 року, коли в 77 епізодах насильства постраждав 101 журналіст.
Певне зменшення рівня агресії експерти НСЖУ пов’язують із адаптацією суспільства до карантинних обмежень, запровадження яких спричиняло психологічну напругу та провокувало додаткову агресію на працівників ЗМІ.
Провідні місця в антирейтингу проявів фізичної агресії стабільно посідають столичний регіон (20 випадків у Києві та Київській області) і Одещина (8 випадків). Також високі показники торік зафіксовано в Харківській (5 випадків) і Житомирській (4 випадки) областях.
Доволі високим залишається рівень фізичної агресії щодо жінок-журналісток: у 2021 році постраждали 25 медійниць (у 2020 році – 36).
Представники правоохоронних органів торік застосували силу щодо журналістів у 4 епізодах (позаторік – у 6), а депутати й чиновники – у 12 (позаторік – лише в 4). Два випадки трапилися із застосуванням зброї.
За даними НСЖУ, в Україні кожні 5 днів трапляється інцидент із застосуванням сили до журналістів: це побиття, спалені машини, пошкоджена апаратура.
Експерти констатують певну зневіру медійників у дієвості звернень по допомогу до правоохоронних та судових органів.
Водночас, вони помітили певний прогрес у реагуванні правоохоронної системи на злочини проти журналістів, поліція оперативно розпочинає розслідування та кваліфікує перешкоджання і напади за “журналістськими” статтями Кримінального кодексу.
Довідка: “Індекс фізичної безпеки журналістів” – це щомісячний моніторинг фактів фізичної агресії до журналістів в Україні. Індекс укладають спільно НСЖУ й партнери: ГО “Інформаційна безпека”, ГО “Платформа прав людини”, Академія української преси та Інститут розвитку регіональної преси.