“Перед обміном нас перестали бити”, — учасник автопробігу на підтримку полонених у Сумах
У Сумах відбувся автопробіг на підтримку військовополонених і зниклих безвісти під час бойових дій. В ньому взяли участь рідні захисників, ті, хто дочекався своїх близьких з полону, а також колишні військовополонені.
В цих автівках на фото нижче – рідні захисників, які потрапили в полон або зникли безвісти від початку повномасштабного вторгнення.
Автопробіг на їхню підтримку пройшов вулицями Сум 15 листопада. Мета акції – нагадати про військовополонених суспільству, кажуть учасники пробігу.
“Мій чоловік уже два роки знаходиться в полоні. Він підтверджений, є звістки від полонених, які були разом із ним, яких уже обміняли. Чекаємо вдома. Дуже надіємось”, — розповіла Катерина, дружина військовополоненого.
“Мій чоловік зник 15 місяців тому. Ми дуже вдячні керівництву нашого міста за те, що вони дозволяють нам вилити свій біль, свій сум. Ця акція нам допомагає зібратися, побачити, що ми не одні, що таких багато, які чекають”, — поділилася Валентина Понирко, дружина зниклого безвісти.
“Мій чоловік має статус “полонений” від хлопців, але не підтверджений Червоним Хрестом. В грудні цього року буде вже три роки нашої невідомості”, — розповіла Інна, дружина військовополоненого.
Пані Інна зазначає, що містяни не дуже інформовані про подібні акції.
“Ми стикнулися з тим, що люди стають на коліна, люди плачуть, люди говорять «Царство небесне». Вони думають, що везуть героя. Тому сьогодні ми максимально намагалися обклеїти машини, що це полон і безвісти зниклі, тому що нам, як родинам, дуже боляче, коли говорять такі слова, а ми віримо в те, що вони живі і повернуться обов’язково додому”, — поділилася пані Інна.
Серед учасників автопробігу — Микола Ніколаєнко. Він був прикордонником, потрапив у полон у грудні 2023 року, де пробув рік і 7 місяців.
“Дуже били, тортури були кожного дня. Півтора місяця ми не спали взагалі. Бо ти як отак ліг в одне положення і все, і ти не можеш повернутися, бо в тебе оце руки болять отут все. Спина набита, ноги набиті, це шокером постійно били. Потім нас перестали бити, бо хлопців, яких перед цим почали забирати на обмін, вони приїжджали додому і вони всі сині були. І їм дали команду, ну, кацапам, щоб вони перестали бити нас. Там нас годували вже краще. По камері і жаби пригали, і штук 10 мишей, оце вночі встаєш і під ноги дивишся, щоб не наступить ніде нічого”, — розповів Микола Ніколаєнко, звільнений з полону військовослужбовець.
Разом з Миколою у полон потрапив його брат, вони сиділи в одному закладі у Мордовії, у списку на обмін були разом, але брата не обміняли. Родина продовжує брати участь в акціях і сподівається на його повернення.
Олександр Бусленко – організатор автопробігу, його син повернувся з полону, але чоловік продовжує підтримувати тих, хто ще не дочекався.
“Всі ми розуміємо, який там полон. Це не те, що в нас за Женевською конвенцією, там над хлопцями знущаються. У мене син повернувся з полону і дуже багато розповів, як вони з ними там поводяться. Тому дуже-дуже хочеться привернути увагу керівництва держави, щоб поновили. На жаль, останній час обмінів вже не відбувається, щоб поновили обміни, щоб наші сім’ї об’єдналися і повернулись хлопці додому”, — розповів Олександр Бусленко – голова ГО “Полонені та безвісти зниклі Сумщини”.
Автопробіг пройшов від аграрного університету по Білопільському шляху, проспекту Перемоги, 9 мікрорайону і фінішував в центрі Сум, де біля фонтану “Садко” зібралися ті, хто не мав можливості доєднатися до пробігу, але вийшов нагадати про своїх рідних.
Підписуйтесь на нас у ТЕЛЕГРАМ
Підписуйтесь на нас в ІНСТАГРАМ